21 лютого учні групи 42-ОП разом з майстром виробничого навчання Капирсакою О.С. з метою поглиблення своїх знань про історичний та культурний спадок Шостки поринули у подорож вулицями історичного центру нашого міста. Учні прослухали цікаву лекцію про виникнення і розвиток Шостки,  яка веде відлік своєї історії з ХVІІ століття.

Розпочали «знайомство» з Шосткою з церкви Різдва Христового. Це найстаріша будова в місті. Її будівництво почалося у 1779 р. і тривало 6 років.

Продовжили знайомство з історичним центром з головної вулиці міста – вулиці Садовий бульвар. Це одне з найулюбленіших місць прогулянок мешканців міста. Ухожена, зелена, красива. Багато в чому саме вона визначає імідж Шостки як представник її унікальної культури та історії. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя.

Діти з цікавістю розглядали найстаріший дерев’яний будинок Шостки, збудований у 1805 році. Це так званий у народі «попівський дім» (Садовий бульвар,44).

Зробили фото на пам’ять біля стели, встановленої до 200-річчя заснування заводу (біля заводоуправління казенного заводу «Зірка»).

 Також відвідали меморіал-пам’ятник робітникам заводу “Зірка”, які загинули у винищувальному батальйоні під час дії проти фашистських парашутистів у 1941 році.

А на останок прийшли до найголовнішого пам’ятника нашого міста обеліску Слави, який був встановлений в центрі міста 2 вересня 1967 року на місці 2-х поховань.

Тут завжди палає вічний вогонь. До обеліску Слави городяни завжди приходять в день Перемоги, несуть свої квіти молодята, приходять сивочолі ветерани, рідні та близькі загиблих.

Світло любові нашої, скорботи нашої нехай осяє імена загиблих. Схилимо голови перед пам’яттю, мужністю, безсмертям.

Гуляючи по старовинних і таких сучасних вулицях історичного центру рідного міста, учні, незважаючи на мороз та хуртовину, не змогли приховати захоплення своєю батьківщиною.

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.

Та щоб по-справжньому любити свій рідний край, його треба добре знати. "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани". Ці глибокі і мудрі слова належать українському патріотові Максимові Рильському.

Наше місто має багату історію, культурну та духовну спадщину. У місті є багато пам’ятників, музеїв та красивих архітектурних споруд, і нам є чим пишатися!

Капирсака О.С., майстер виробничого навчання