Алгоритм підготовки викладача до уроку
- Проаналізувати підсумки попередніх уроків, ступінь засвоєння учнями навчального матеріалу, виявити недоліки, намітити шляхи їх усунення;
- визначити рівень підготовки учнів до засвоєння навчального матеріалу на уроці;
- уточнити тему, навчальну, розвиваючу та виховну мету уроку і шляхи їх реалізації;
- визначити зміст і відбір матеріалу, запланованого на урок, з урахуванням його специфіки та складності;
- визначити тип, вид і структуру уроку, розподілити час на кожний структурний елемент;
- визначити міжпредметні зв’язки теми уроку;
- виділити у змісті навчального матеріалу, що підлягає міцному засвоєнню, який обсяг знань можна дати на рівні ознайомлення;
- визначити методи і методичні прийоми проведення кожного етапу уроку;
- уточнити завдання для вправ, самостійних, контрольних запитань з урахуванням диференційованого підходу;
- виконати вправи, експерименти, практичні роботи, що будуть запропоновані учням або будуть демонструватись на уроці як зразок: підготовити матеріально-технічну базу, ТЗН і посібники;
- підготувати домашнє завдання;
- розробити план уроку, сформулювати текст для запису під диктовку;
- підготувати конспект нового матеріалу, що необхідно вивчити з учнями;
- підготувати необхідне методичне забезпечення уроку: проблемні, різнорівневі завдання для самостійної роботи учнів, міжпредметні питання, критерії оцінок за темою уроку.
Підсумком підготовки викладача до занять є розробка плану уроку. Ретельно підготовлений план уроку як відображення виконаної викладачем підготовчої роботи - це не гарантія, але обов'язкова умова якісного проведення заняття. Без письмового плану неможливі високі результати уроку. Обсяг плану уроку залежить від змісту, мети, його місця в навчальному процесі, досвіду викладача. Безперечно, що у викладача-початківця план уроку повинен бути більш детальним, більш об'ємним, ніж у досвідченого викладача. Але план не слід занадто деталізувати, оскільки в цьому випадку ним важко буде користуватись.
Мета уроку — основа ефективної діяльності викладача та учнів, що визначає характер їх взаємодії.
Урок неодмінно повинен мати мету. Від уроку до уроку маленькими кроками цілеспрямовано веде викладач учня до успіху, розвиваючи його, сприяючи становленню особистості. Тому важливо вміти визначати, чому учні мають навчитися протягом конкретного уроку, які навички здобути або розвинути, які риси виховати.
Навчальна мета:
Розширити знання про…;
закріпити знання з…;
систематизувати знання про…;
з’ясувати причини…;
повторити та актуалізувати вживання вивчених…;
закріпити…;
навчити (розрізняти, встановлювати, характеризувати, показувати на карті, описувати, визначати наслідки, застосовувати отримані знання на практиці); розкрити проблеми… та з’ясувати шляхи їх вирішення;
розкрити…;
перевірити…;
сформувати і вдосконалити знання і вміння...;
ознайомити учнів з основними поняттями..., роз¬крити значення...;
виявити особливості..., указати на органічний зв'язок теорії з практикою;
повідомити основні поняття про..., навчити бачити…, відчувати... тим самим сприяти активному формуванню...;
застосувати знання в розв'язанні нових пізнаваль¬них і практичних знань...;
поглибити знання з...;
удосконалити знання про основні поняття..., закріпити їх системою вправ і практичних завдань;
розширити значення поняття...;
ознайомити учнів з принципом дії...;
засвоїти термінологію...
Розвивальна мета:
Розвивати вміння працювати в групі (складати задачі та розв’язувати їх, робити висновки, працювати за алгоритмом);
формувати вміння (аналізувати, порівнювати, встановлювати зв’язки, уза-гальнювати, систематизувати, самостійно застосовувати);
сприяти поглибленню розуміння учнями…;
удосконалювати навички роботи з…;
формувати комунікативну, творчу компетентності;
практикувати монологічні висловлювання на основі тексту.
Виховна мета:
Виховувати культуру спілкування (естетичні смаки, наполегливість, цілеспрямованість, почуття відповідальності, інтерес до …, стійкий інтерес і любов до…);
утверджувати думку, що…;
пробуджувати почуття…;
зміцнювати бажання наслідувати…;
заохочувати до…;
формувати (старанність, витримку, терпіння…);
виховувати активну життєву позицію;
пробудити інтерес до творчої діяльності в умовах практичної роботи…;
сформувати в учнів працьовитість, охайність і точність у …, розвинути прагнення доводити розпочату справу до кінця.
Найбільш характерні недоліки уроку
1. Нехтування викладачем підготовкою плану проведення уроку.
2. Не приділяється належна увага мотивації й інтересу учнів до уроку.
3. Тема уроку не записується на дошці.
4. Мета уроку не узгоджується в процесі обговорення з учнями, а задається викладачем.
5. Не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових завдань, підготовки до уроків.
6. Час активної роботи учнів на уроці набагато менший за час активного пояснення вчителя.
7. Мовчання більшості учнів на уроці.
8. Відсутня диференціація навчання на різних етапах уроку.
9. Учні на уроці пасивні.
10. Робота з обмеженим колом учнів.
11. Відповіді учнів на запитання викладача в основному мають репродуктивний, відтворюючий характер. Характер навчальних завдань репродуктивний за алгоритмом.
12. Викладач виступає репродуктором навчання.
13. Мало уваги приділяється виділенню основного, найбільш суттєвого із змісту вивченого матеріалу та його багаторазовому повторенню.
14. Не приділяється достатньої уваги підготовці учнів до тематичного оцінювання.
15. Панує напруженість, страх.
16. Нераціонально використовується час уроку.
17. Домашнє завдання не записано на дошці, задане після дзвінка, недиференційоване, значно перевищує обсяг роботи, виконаної на уроці.
18. Невчасно завершується урок.
19. Невміння якісно побудувати урок.
20. Зосередження уваги лише на учневі, який відповідає.
21. Неувага до відповіді учня, втручання у відповідь.
22. Гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці. «Загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон.
23. Невміння спрямувати навчання та виховання на колектив учнів.
24. Погрози, грубі зауваження як основні засоби впливу на учнів.
25. Невиразність мови.
26. Невміння поставити акцент на найголовніше.
27. Монотонність голосу.
28. Нерухомість фігури.
29. Неврахування інтересів, захоплень учнів або повна їхня відсутність.
30. Механічне запозичення педагогічного досвіду.
31. Намагання скопіювати побачене.